Як ветеран АТО відкрив власний спортзал, і що з цього вийшло

Ветеран АТО Євген Клочок почав займатись спортом ще в шостому класі. Спочатку був бокс, потім — кросфіт. Однак, лише після повернення з АТО у серпні 2015 року Євген вирішив покинути роботу юриста і присвятити себе спорту. В інтерв'ю playoflight.ru він розказав, що потрібно, щоб відкрити власний зал для занять кросфітом.

З юристів у спортсмени

Ветеран АТО Євген Клочок ще з дитинства своє життя хотів присвятити спорту, а саме боксу.

"Я виріс у невеликому селі Шевченкове, що в Броварському районі. Зі спортивних секцій у селі був лише бокс, тому я ним і займався. Але мене більше захоплював не сам спорт, а мій тренер Микола Балицький. Він своїм прикладом намагався з нас, сільських хлопчаків, зробити людей", — згадує Євген.

Після закінчення школи Євген вступив до Національної академії управління за спеціальністю "право".

"Право було швидше вибором моїх батьків. Вони багато працювали, щоб я здобув вищу освіту. В результаті я вісім років пропрацював юристом, хоча заняття спортом не полишав ні під час навчання, ні під час своєї юридичної практики", — признається ветеран.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як герой Майдану Роман Ліндов побудував бізнес на туризмі

Бокс — не єдиний спорт, яким займався Євген. "Я випробував багато бойових мистецтв. Це і тайський бокс, і боротьба самбо. Хоча, як показав мій досвід в АТО, всі вони виявились зовсім непотрібними в умовах бойових дій", — зазначає він.

На фронті Євген пробув майже рік. Спершу приїздив як волонтер, а у вересні 2014 вступив у батальйон "Гарпун".

"У вересні 2014 року створювався батальйон "Гарпун". Друг вирішив покликати мене туди. Так я і опинився на фронті. Ми переважно дислокувались у районі Авдіївки. Виконували різні бойові завдання. Було дуже страшно, адже в той час були активні бойові дії", — зауважує ветеран.

На фронті Євген знаходився до серпня 2015 року, поки не розформували батальйон, в якому він служив.

"Мені було комфортно у "Гарпуні". Після того як батальйон розформували, мені запропонували роботу у Збройних Силах України. Ще пропонували підписати контракт, перейти в інші батальйони. Однак мені не потрібна була робота в ЗСУ. Я розумів, що зможу знайти себе і поза армією", — стверджує ветеран.

Початок власного бізнесу

Як зізнається Євген, думки про власну справу були у нього ще у 2013 році.

"Я розумів що спорт — це моє, що це саме те, що мені потрібно. Тому незадовго до АТО я вступив на другу вищу освіту в інститут фізкультури на спеціальність "рукопашний бій". При цьому період навчання в інституті припав на найбільш "гарячий" період 2014-2015 років. Ходив на заняття і здавав сесію під час ротацій, що інколи бували по 20 чи 30 днів. Враховуючи обставини, викладачі дуже часто йшли мені на зустріч", — розповідає чоловік.

Закінчивши навчання у 2015 році, Євген перш ніж відкривати власний зал, вирішив попрацювати тренером.

"До мене звернулась моя знайома, котра якраз шукала тренера. Так я і почав працювати фітнес-тренером у одному зі спортзалів у Броварах", — згадує ветеран.

Після року роботи тренером, Євген повертається до ідеї відкрити зал для занять з кросфіту. "Кросфіт допомагає вам максимально пропрацювати можливості свого тіла. Крім того, він підходить і чоловікам, і жінкам", — розповідає Євген.

Відкривати зал ветеран вирішив у Броварах, а не в Києві. Це дало можливість заощадити на оренді і ремонті приміщення.

"Приміщення ми знайшли досить швидко. Це закинутий цех заводу у Броварах. Раніше у ньому розміщувалась трикотажна фабрика, потім була друкарня. Зал для кросфіту має відповідати певним вимогам. Було важливо, щоб приміщення було не в житловому фонді, оскільки кросфіт передбачає постійну роботу зі штангою, яка постійно падає. Підвальне приміщення також не підходить", — розповідає Євген.

Всього на відкриття спортивного залу у нього пішло близько 600 тис. грн. Це як власні заощадження, так і кошти, які надали друзі. Саме цей стартовий капітал дав можливість зробити ремонт та купити перше обладнання у спортивний зал.

"За допомогою до держави я не звертався. Вона мені нічого не винна. Я ж навіть на війну поїхав за свої гроші. Тому для того щоб відкрити зал і купити все необхідне обладнання — тренажери, штанги, турніки — довелось продати машину", — розповідає ветеран.

Ремонт у приміщенні цеху тривав два місяці. Багато в чому допомагали друзі.

"Один допоміг з електрикою, інший — привезти тренажери. І так з миру по нитці. Завдяки цьому 10 жовтня 2016 року ми змогли відкритись", — згадує чоловік.

Свій зал ветеран вирішив назвати Zawod Crossfit Brovary. Назву для залу придумав Євген.

"На цьому місці колись давно був завод, тому вирішив не відходити від традицій", — зізнається ветеран.

Розвиток і труднощі ветеранського бізнесу

В залі на даний момент працюють чотири тренери, враховуючи Євгенія. Проводять як групові, так і індивідуальні заняття.

"Коли я відкрив зал, то не думав, що так складно буде знайти хороших тренерів. Два роки тому у Броварах не було тренерів з кросфіту. Доводилось запрошувати спеціалістів з інших міст, щоб вони працювали в Броварах. У мене в залі є тренери і з Рівного, і з Одеси", — розповідає Євген.

При цьому ветеран наголошує, що для роботи в Zawod Crossfit Brovary обов'язковою є наявність вищої освіти у сфері фізкультури.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ветеран АТО зумів побудувати бізнес на мурахах

"Це моя принципова позиція. У мене кожен тренер — насамперед, викладач. У залі ми не готуємо атлетів, а здорових людей. Тому тренер, як лікар, має пам'ятати заповідь "Не нашкодь", — наголошує Євген.

Абонемент на 12 групових занять з кросфіту коштує 750 грн, абонемент на 12 індивідуальних занять — 3500 грн.

Однією із особливостей бізнесу є його сезонність. Найбільше клієнтів приходить перед Новим роком та перед літнім періодом відпусток. Влітку зазвичай їх менше — багато людей у відпустках.

"Для мене кожна людина, кожен мій клієнт автоматично стає членом моєї родини", — зізнається Євген.

Соціальна складова ветеранського бізнесу

Як наголошує ветеран, у його залі не передбачені знижки для ветеранів. "Це моя принципова позиція. Вони мають роботу або отримують виплати від держави, тому можуть заплатити за себе за заняття в залі. Крім того, перед очима приклад басейну, де ветеранам дали право займатись безкоштовно. Ходять туди одиниці", — нарікає чоловік.

Водночас ще до АТО Євген проводив безкоштовні заняття з кросфіту для дітей з неблагонадійних родин в Броварському районі.

"Діти — це зовсім інша справа. Їм треба показати можливості розвитку. Я це роблю через спорт", — стверджує Євген.

Заняття для дітей він проводить тричі на тиждень вранці. Займаються кросфітом у залі Євгена в основному підлітки.

"Зовсім малих дітей не беру. Цей спорт поки не для них. У мене діти десь з 15 років. Відчуваю за них відповідальність і опікуюсь ними до тих пір, поки вони не вступлять в вуз", — наголошує ветеран.

До занять з підлітками Євген залучає і своїх тренерів. Двічі на місяць кожен з них має вести групу підлітків безкоштовно.

"Я про це говорю ще з першого дня, коли людина приходить до мене. Якщо такі умови їм не підходять, тоді я шукаю нового тренера", — стверджує Євген.

Що далі?

У планах ветерана — розвиток залу, а також підготовка ветеранів до міжнародних змагань.

"До мене вже звертались з проханням готувати ветеранів до змагань. Це саме те, чим я хотів би займатись найближчим часом", — стверджує Євген.

Крім того, у планах ветерана придбання кардіо-тренажерів для підготовки ветеранів до змагань.

"Я готовий завжди працювати з ними для підготовки до змагань. Однак для цього мені потрібно, щоб вони самі цього хотіли. Лише так ми зможемо досягти результату", — стверджує чоловік.

Розширювати свій бізнес та відкривати зали в столиці ветеран поки не збирається, оскільки на це необхідно значно більше коштів. Ще й конкуренція в Києві значно вища.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на playoflight.ru в Telegram

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на playoflight.ru в Telegram

Источник